МОНІТОРИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ РОБОТИ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ

МОНІТОРИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ РОБОТИ КЛАСНИХ КЕРІВНИКІВ

Клеймьонова О.О.

У статті розкрито сутність поняття “моніторинг”, визначено предмет та механізми вивчення якості роботи класних керівників, а також обґрунтовано етапи проведення моніторингового дослідження їх діяльності: вихідно-діагностичний; установчо-перспективний, або підготовчий; змістовно-діяльнісний; оціночно-прогностичний.

Ключові слова: моніторинг, якість, класний керівник, предмет моніторингу, механізм моніторингу, етапи проведення моніторингового дослідження якості роботи класного керівника.

Постановка проблеми. Модернізація освітньої системи передбачає реалізацію в навчальних закладах гуманістичної педагогіки співробітництва та перехід від навчально-дисциплінарної моделі організації педагогічного процесу до моделі особистісно-розвивальної, за якої кожна особистість учня є творчою індивідуальністю. Відтак, зростає роль класного керівника в навчально-виховному процесі, нові вимоги потребують і нових підходів до визначення змісту діяльності класних керівників, оцінки їхньої діяльності.

Класний керівник – це головна людина у вихованні та розвитку особистості, яка здійснює педагогічну діяльність серед учнів класу, окремими учнями, їхніми батьками, організовує позаурочну та культурно-масову роботу, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів.

Аналіз проблеми управління якістю роботи класного керівника виявляє наявність протиріччя між небажанням залишатися на колишньому рівні професійних взаємодій, взаємовідношень з вихованцем, його родиною та недостатньою готовністю до здійснення змін, тому додаткової уваги потребує і моніторинг якості роботи класних керівників, оскільки на сьогодні потребують уточнення як критерії оцінювання діяльності класоводів, так і програми моніторингових досліджень їх роботи.

Аналіз досліджень та публікацій. Поняття моніторингу почало використовуватися в педагогічній науці порівняно недавно, вважається, що воно прийшло з соціології та екології. В екології моніторинг – це безперервне спостереження за станом навколишнього середовища з метою запобігання небажаних відхилень за найважливішими параметрами. У соціології моніторинг має на меті відстеження невеликого числа показників, що відбивають стан соціального середовища. Зміст педагогічного моніторингу, у більшості підходів, визначається аналогічно – як спостереження за певним процесом або станом чого-небудь з метою відповідного контролю, охорони, а також прогнозу можливих змін. Цей новий перспективний напрямок розробляють Ю. Алфьоров, В. Андреєв, В. Горб, В. Кальней, Л. Качалова, Л. Кондрашова, А. Кузнєцова, М. Ніколаєва, Л. Новікова, М. Рижакова, П. Степанов, С. Шишов та інші. Сучасні дослідження проблем моніторингу вивчають: ефективність роботи початкових шкіл (Вілмс та інші); рівень розвитку моніторингу в межах загальноосвітніх навчальних закладів (А. Вілохін, А. Ісаєва, Г. Сігеєва, В. Кальней, С. Шишов, Дж. Уілмс та інші); організацію поточного відслідковування системи набутих знань, умінь і навичок учнів (В. Аванесов та інші); оцінювання навчальних програм (Д. Кемпбелл); добір еквівалентних груп, класів для вивчення ефективності експериментальних і контрольних шкіл (Ч. Тедлі); управління якістю освіти (М. Поташник); управління якістю освіти на основі нових інформаційних технологій (Д. Матрос, Н. Мельникова, Д. Полев, та інші); удосконалення організації освітнього процесу (В. Григораш, Г. Єльнікова, Л. Мойсеєва, З. Рябова, Т. Хлєбнікова та інші). Питання якості роботи класного керівника та її критеріїв досліджували В. Андрєєва, С. Архангельський, О. Гречаник, А. Гусєва, Т. Ільїна, Н. Кузьміна, Н.Ніколаєва та інші.

Теоретичним та практичним дослідженням моніторингу як засобу розвитку якості освіти та якості роботи класних керівників займалися такі вітчизняні дослідники, як Н. Бухлова, Б. Житник, О. Касьянова, Т. Лукіна, І. Маслікова, А. Мудрік, Л. Новікова, М. Рожков, Р. Шакуров, Т. Шамова та інші. Водночас на сьогодні немає єдиного підходу щодо здійснення моніторингу якості роботи класних керівників, не сформований інструментарій моніторингу та викликають питання різні підходи до розробки програми моніторингових досліджень. Саме недостатній рівень теоретичної та практичної розробленості визначеної проблеми зумовили вибір теми дослідження.

Метою нашої статті є обґрунтування процесу організації моніторингу якості роботи класних керівників у загальноосвітньому навчальному закладі.

Виклад основного матеріалу. Поняття «моніторинг» викликає зацікавленість з точки зору його теоретичного аналізу, бо не має однозначного тлумачення, оскільки його вивчають і використовують у межах різноманітних сфер науково-практичної діяльності.

Складність визначення поняття “моніторинг” пов’язана також із належністю його як до сфери науки, так і до сфери практики. Його можна розглядати і як засіб дослідження дійсності, що використовують у різноманітних науках, і як засіб забезпечення сфери управління різними видами діяльності за допомогою надання своєчасної та якісної інформації. Найбільш узагальнено моніторинг можна визначити як постійне спостереження за будь-яким процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату — спостереження, оцінка та прогноз стану навколишнього оточення у зв’язку з діяльністю людини. У галузі освіти існує декілька точок зору щодо суті поняття “моніторинг”. Низка науковців визначають моніторинг як процес безперервного науково обґрунтованого, діагностико-прогностичного слідкування за станом, розвитком педагогічного процесу з метою оптимального вибору освітніх цілей, завдань і засобів їх розв’язання.

На думку інших авторів, під моніторингом слід розуміти самостійну функцію управління, у межах якої проводять виявлення й оцінку проведених педагогічних дій, при цьому забезпечують зворотний зв’язок, який інформує про відповідність фактичних результатів діяльності педагогічної системи її кінцевим цілям.

Моніторинг також визначають і як спеціалізоване, систематичне дослідження станів об’єктів, явищ, процесів із метою їх оцінки, контролю, прогнозу, і як науково обґрунтовану систему періодичного збору, узагальнення й аналізу соціальної інформації та подання отриманих даних для прийняття рішень.

Проаналізувавши різні тлумачення поняття “моніторинг” у межах конкретних сфер його застосування, можна наблизитися до більш точного та повного розуміння суті цього явища. Моніторинг – це процес безперервного науково обґрунтованого, діагностико-прогностичного слідкування за станом, розвитком педагогічного процесу з метою оптимального вибору освітніх цілей, завдань і засобів їх розв’язання [4]. У сучасному навчальному закладі освіти моніторинг як постійне спостереження за будь-яким процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату стає необхідним. Це стосується і діяльності класних керівників, завдання яких полягає в тому, щоб виховувати і всебічно розвивати дитину, давати їй поштовх до самореалізації, самовиховання та постійного самовдосконалення. На сьогодні лишається нерозробленим інструментарій самого моніторингу, адже оцінювання стану організації моніторингу якості роботи класних керівників у загальноосвітньому навчальному закладі слід проводити як оцінювання комплексної системи спостережень, оцінки та прогнозу змін.

Важливо визначити критерії, за якими треба досліджувати реальний стан організації моніторингу якості роботи класних керівників, та дати відповіді на питання:

- мета проведення моніторингу (“Для чого?”);

- об’єкти (процеси) моніторингу (“Що?”);

- інструменти проведення дослідження (“Як?”);

- чи є результати моніторингу?

Як відомо, поняття виховної роботи відображає процесуальний бік діяльності класного керівника щодо здійснення формування певних рис особистості учнів з урахуванням конкретних умов їх функціонування, характеризує планування, організацію та проведення виховних заходів у класному колективі. З огляду на це, метою проведення моніторингових досліджень якості роботи класного керівника є відстеження ефективного застосування педагогічних засобів задля розвитку учнівського колективу у процесі виховної діяльності класовода. Вивчення й оцінювання ефективності діяльності класного керівника спираються на процесуальні характеристики його роботи, тобто слід застосовувати принцип оцінювання процесу, а не результатів діяльності. Оцінюючи діяльність класного керівника, варто приділити особливу увагу поінформованості суб'єкта про особливості тих умов, у яких він здійснює свою діяльність, обґрунтованості сформульованих задач, повноті й адекватності задачам розроблених планів, обсягу виконаних планів, якості аналізу власної діяльності [ ].

Серед основних напрямків роботи класовода, що підлягають моніторинговому дослідженню, виділяємо такі:

- забезпечення життя та здоров’я учнів;

- забезпечення позитивних міжособистісних стосунків у класному колективі;

- сформованість та ефективність функціонування виховної системи в класі, планування виховної діяльності;

- всебічне сприяння освоєнню школярами навчальних програм;

- здійснення морально-етичного, трудового, національно-патріотичного, громадянського, екологічного та фізичного виховання учнів;

- робота з батьківською громадськістю.

Виходячи з цього, підлягає розробці чітко структурована єдина програма моніторингового дослідження.

Таблиця 1

Предмет та механізми вивчення якості роботи класного керівника

Предмет моніторингу (що вивчається)	Механізм моніторингу
Розвиток особистості школяра як головний показник ефективності процесу виховання	- тестові методики особистісного зростання; - спостереження; - бесіди; - рейтинг; - анкетування; - вивчення продуктів діяльності; - вивчення шкільної документації; - збір незалежних характеристик; - метод педагогічних ситуацій
Розвиток дитячого колективу як результат сформованості та ефективності функціонування виховної системи в класі	- узагальнення індивідуальних показників на групу; - соціометричні методи; - методики вивчення рівня згуртованості, вихованості, рівня сформованості колективу
Якість реалізації напрямів виховної діяльності, роботи з батьківською громадськістю	- бесіди; - рейтинг; - анкетування; - вивчення продуктів діяльності; - вивчення шкільної документації
Якість організаційних умов процесу виховання: - матеріально-технічна база; - предметно-естетичне середовище; - методичний супровід діяльності дитячих об’єднань, органів учнівського самоврядування; - програмне забезпечення процесу виховання	- експертний аналіз; - якісний та кількісний аналіз (обладнання, матеріально-технічне забезпечення тощо); - якісний аналіз плану виховної роботи

У педагогічному моніторингу можна виділити, принаймні, три чи чотири стадії / етапи, які можна конкретизувати для моніторингу якості роботи класного керівника.

І стадія. Вихідно-діагностична. Тут відбувається вивчення вихідного стану діяльності класного керівника.

ІІ стадія. Установчо-перспективна, або підготовча. Визначення цілей і завдань моніторингу, виходячи з результатів вихідної діагностики, програми моніторингу. На цьому етапі створюється модель і програма вивчення якості діяльності класного керівника.

ІІІ стадія. Змістовно-діяльнісна. Реалізація окресленої програми вивчення діяльності, спостереження за ходом розвитку учнів, заповнення діагностичних карток, створення зведених карт за підсумками роботи, проведення індивідуальної корекційної роботи й оцінка ефективності окремих виховних заходів.

ІV стадія. Оціночно-прогностична. Узагальнення результатів у формі таблиць, графіків, діаграм, гістограм, розгляд питання щодо необхідності корекції виховних дій, ефективного застосування тих чи інших форм виховної роботи, розроблення відповідних рекомендацій, визначення перспектив подальшого розвитку класних керівників.

Результатом моніторингу якості роботи класних керівників є змістова характеристика його діяльності з розвитку особистості учня та учнівського колективу відповідно до засобів, що застосовуються у виховній роботі.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Отже, на основі вищезазначеного можна дійти висновку, що моніторинг якості роботи класного керівника — це цілеспрямована робота, що є наслідком глибокого вивчення й аналізу його діяльності. Таким чином, моніторинг є не лише джерелом інформації в освітньому закладі, але й механізмом розвитку особистості педагога. Результати проведеного дослідження не вичерпують усіх аспектів проблеми. Зокрема, подальшого вивчення вимагають питання впровадження ресурсного підходу до моніторингу якості роботи класного керівника.

В статье раскрыта суть понятия “мониторинг”, определен предмет и механизмы изучения качества работы классных руководителей, а также обосновано этапы проведения мониторингового исследования их деятельности: исходяще-диагностический; установочно-перспективный, или подготовительный; содержательно-деятельностный; оценочно-прогностический. Ключевые слова: мониторинг, качество, классный руководитель, предмет мониторинга, механизм мониторинга, этапы проведения мониторингового исследования качества работы классного руководителя.

Література.

1. Касьянова О. М. Моніторинг в управлінні навчальним закладом / О. М. Касьянова. – Х. : Основа, 2004. – 19 с.

2. Маслікова І.В. Моніторингова система освітнього менеджменту / І. В. Маслікова. – Х.: Основа, 2005. – 154 с.

3. Хлєбнікова Т. М. Моніторинг в управлінні процесом навчання / Т. М. Хлєбнікова // Управління школою. – 2002. – № 10. – С.56-64

4. Хлєбнікова Т.М. Управління навчальною діяльністю / Т. М. Хлєбнікова. – Х. : Основа, 2013.

Довідка про автора

Клеймьонова Оксана Олегівна.

Місце роботи – Харківська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 54 Харківської міської ради Харківської області.

Посада – заступник директора з виховної роботи, учитель української мови та літератури.