НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ "Цілісний шлях аналізу художнього твору, його методичне забезпечення"

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЦІЛІСНОГО ШЛЯХУ АНАЛІЗУ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ………………………………………………………........................6

1.1 Цілісний шлях аналізу художнього твору (історіографічний аспект)…………………………………….................................................................6

Висновки до розділу 1…………………………………………………......8

РОЗДІЛ 2 СИСТЕМА УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 10 КЛАСІ ЗА ТЕМОЮ “І.С.НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ПОВІСТЬ “КАЙДАШЕВА СІМ’Я”” ТА ЇХ МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (на основі цілісного шляху аналізу художнього твору)…………………………………....................................................................9

2.1 Урок № 1…………………………………………………………….....9

2.2 Урок № 2………………………………………………………………12

2.3 Урок № 3………………………………………………………………16

2.4 Методичне забезпечення цілісного шляху аналізу художнього твору на уроках української літератури ……………………………………………................................21

Висновки до розділу 2…………………………………………………....22 ВИСНОВКИ……………………………………………………………....24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...26 АНОТАЦІЯ………………………………………………………………..28

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Проблема шкільного аналізу художнього твору досліджується досить давно. У сучасному літературознавстві розроблено багато його видів. З ними вчитель повинен бути обізнаний, бо саме вони і становлять методологічну основу шкільного аналізу художнього твору. Дуже важливо, аби педагоги-словесники та їх учні пам’ятали про те, що особистісне сприйняття художньої літератури подібне до сприйняття людиною взагалі оточуючого її світу, а це вимагає, щоб процес виявлявся у цілісному, активному та творчому характері – за будь-яких інших обставин сприйняття перетвориться з корисної та захоплюючої справи на нудну та шкідливу, що викликатиме лише відразу до об’єктів сприйняття. На сьогодні у методиці літератури відсутній чіткий алгоритм аналізу художнього твору в 10-11 класах, що викликає певні труднощі під час його текстуального опрацювання та підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання, також сучасний стан розвитку літературної освіти потребує впровадження нових форм, методів і технологій організації навчально-виховного процесу, у тому числі й щодо шляхів аналізу літературного твору. Актуальність, недостатній рівень теоретичної дослідженості та практичної розробленості визначеної проблеми зумовили вибір теми дослідження – “Цілісний шлях аналізу художнього твору, його методичне забезпечення”. Мета дослідження – на основі аналізу наукової літератури розкрити теоретичні аспекти цілісного шляху аналізу художнього твору та практично розробити систему уроків української літератури у 10 класі за темою “Творчість І.С.Нечуя-Левицького. Повість “Кайдашева сім’я – соціально-побутова повість-хроніка” та їх методичне забезпечення (на основі цілісного шляху аналізу художнього твору).

Відповідно до мети нами визначено такі завдання дослідження:

        1) теоретично обґрунтувати наукові підходи до застосування цілісного шляху аналізу художнього твору;

        2) розробити систему уроків української літератури у 10 класі, основне завдання яких – глибоке текстуальне вивчення твору на основі цілісного шляху його аналізу та розуміння школярами літератури як мистецтва слова і складової духовної культури людства, формування в учнів творчих здібностей, уяви, самостійного мислення, засвоєння учнями ключових літературних фактів, основних тенденцій розвитку літератури, формування загальнокультурної грамотності, соціальної та громадянської компетентності, уміння вчитися упродовж життя;

       3) розробити методичний інструментарій до уроків.

Об’єкт дослідження – теорія і практика вивчення художнього твору в шкільному курсі української літератури.

Предмет дослідження – наукові засади навчання аналізу художнього твору та ефективність запропонованого методичного інструментарію щодо вироблення в учнів літературних знань і читацьких умінь розвитку духовного світу.

Для досягнення поставленої в роботі мети були використані такі методи дослідження: теоретичні (аналіз науково-методичної літератури – для зіставлення та порівняння різноманітних поглядів науковців на досліджувану проблему); теоретико-емпіричний (розробка системи уроків та методичного інструментарію до них).

База дослідження – Харківська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 54 Харківської міської ради Харківської області.

Методична новизна дослідження полягає у тому, що вперше запропоновано чіткий алгоритм опрацювання художнього твору під час уроків української літератури, що являє собою текстуальне вивчення твору на основі його цілісного шляху аналізу.

Практична значущість отриманих результатів дослідження полягає у тому, що:

- уточнено теоретичні аспекти цілісного шляху аналізу художнього твору, що дає учителям-словесникам практичну можливість підвищити власний науково-методичний рівень;

- розроблено методичний інструментарій до цілісного шляху аналізу художнього твору, а саме запропонована система уроків дає практичну можливість текстуально опрацьовувати з учнями художній твір та готуватися до зовнішнього незалежного оцінювання, повторюючи основні поняття та ключові деталі, що позитивно впливатиме на якість навчальних досягнень десятикласників з української літератури.

Особистий внесок автора полягає у тому, що за результатами роботи можуть бути видані методичні рекомендації щодо застосування цілісного шляху аналізу художнього твору на уроках української літератури у 10-11 класах, проведені відкриті уроки, майстер-класи з якісної підготовки до ЗНО.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження пройшли апробацію у Харківській загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів № 54 Харківської міської ради Харківської області під час уроків української літератури у 10-Б класі у 2018/2019 навчальному році.

Структура й обсяг залікової роботи зумовлені логікою наукового пошуку. Залікова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел на 2 сторінках (16 найменувань). Загальний обсяг роботи 29 сторінок.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЦІЛІСНОГО ШЛЯХУ АНАЛІЗУ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

1.1 Цілісний шлях аналізу художнього твору (історіографічний аспект).

Художня література – це могутній потенціал для виховання глибоко освіченої, інтелігентної та висококультурної особистості. Саме тому вкрай важливо віднайти шляхи, за допомогою яких відбуватиметься залучення учнів до найкращих здобутків українського та зарубіжного письменства. Починається цей процес із аналізу художнього тексту. Як відомо, методи, методичні прийоми та засоби, що їх обирає педагог-словесник до уроку, мають бути зумовлені самим художнім твором та специфікою його аналізу. Кожний учень у процесі читання і аналізу літературного тексту вибудовує своє бачення прочитаного, створює власну інтерпретацію твору і, як слушно зауважує методист О.І. Богданова, “… завдання аналізу – навчити його цьому, тільки тоді читач набуває здатності до цілісного сприйняття мистецтва” [2:109]. У методиці викладання української літератури на сьогодні не існує єдиного визначення поняття шляху аналізу художнього твору та його класифікації, але більшість методистів вважає, що сааме цілісний шлях аналізу художнього тексту (“слідом за автором”) є найбільш повним та доречним при вивченні творів літератури у 10-11 класах, коли одним із основних завдань уроку є ефективна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання. Саме цей шлях аналізу дає можливість з’ясувати структуру твору, розвиток подій, мотиви поведінки героїв, бо кожен образ сприяє з’ясуванню проблематики та ідейної спрямованості твору. На думку дослідниці Я.М.Слуцької [12:45], основні елементи цілісного аналізу художнього твору такі: - аналіз фабули твору, тобто ознайомлення з основними подіями твору; - розгляд особливостей сюжету художнього твору, тобто визначення, як певна подія чи система подій художньо осмислюється у творі, як вона втілюється у тексті, в якому порядку викладаються події; - аналіз композиції художнього твору, або композиційний аналіз; коли текст вже прочитаний і осмислений учнями на рівні фабули та сюжету, можна говорити з ними про загальну побудову художнього твору, про поєднання всіх його компонентів в художню цінність; - цілісна структура літературного твору, що має стати завершальним етапом аналізу “слідом за автором”; тут учитель повинен провести школярів від аналізу до синтезу, від вивчення окремих компонентів твору до зв’язків між ними, перейти до осмислення твору як цілісного організму, художньої єдності. Саме тому, як зауважує дослідниця, аналіз “слідом за автором” у школі потребує не тільки знання художнього твору, а й відповідної теоретико-літературознавчої підготовки учнів, що має постійно поліпшуватися. У середніх класах учитель робить акцент на фабульно-сюжетних особливостях твору з визначенням окремих елементів композиції, а в старших більше уваги надасть композиції твору, його художній структурі. Цілісний шлях аналізу тексту передбачає повторне, вдумливе перечитування окремих частин твору із зупинками, роздумами, заглибленнями в ідейно-філософську, морально-етичну, естетичну проблематику. У процесі такого аналізу художнього твору кожен епізод твору розглядається як частина цілого, один із етапів розкриття ідеї, яка не нав’язується учителем, а логічно випливає з усього прочитаного учнями на уроці. Саме тому бажано, щоб твір чи його частини були прочитані учнями на уроці вголос. Методист М.О.Петрова [12:76] пропонує такий алгоритм реалізації аналізу твору: 1. Уривок твору (частина чи епізод). 2. Образ, тема, проблема. 3. Ідея твору. Методист Т.Ф.Бугайко [2] пропонує так спланувати роботу з опрацювання тексту художнього твору в ході його цілісного аналізу: - вступне заняття (слово), яке готує учнів до розуміння та естетичного сприйняття твору, включаючи повідомлення вчителя про письменника, епоху, історію написання твору, історичну основу; - первісне ознайомлення учнів із текстом, яке включає читання твору та бесіду за змістом прочитаного; - повторне та вдумливе читання окремих епізодів, аналіз їх за розвитком дії (за продуманою вчителем системою запитань); - узагальнення, підведення підсумків роботи над твором у вигляді бесіди чи письмової роботи. Висновки до розділу 1 У ході дослідження з’ясовано, що цілісний шлях аналізу художнього твору – найдавніший у методиці літератури. Його ще називають усебічним аналізом, тобто аналізом взаємодії змісту і форми, що найбільше відповідає природі літературного твору. Саме цей шлях аналізу твору передбачає емоційне, творче прочитання твору, що забезпечує його емоційне сприйняття, формує уявлення учнів про стиль письменника. Під час такого аналізу художнього тексту не слід відволікати увагу учнів від змісту твору на різні деталі, вона має бути спрямована на визначення основних понять, розгляд причинових зв’язків, з'ясування тематичної і проблемної спорідненості.

РОЗДІЛ 2 СИСТЕМА УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 10 КЛАСІ ЗА ТЕМОЮ “І.С.НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. “КАЙДАШЕВА СІМ’Я” – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА ПОВІСТЬ-ХРОНІКА” ТА ЇХ МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (на основі цілісного шляху аналізу художнього твору)

2.1 Урок №1. Реалізм в українській літературі. Життєвий і творчий шлях І.С.Нечуя-Левицького.

Мета уроку: освітня: дати загальну характеристику розвитку української літератури 70-90-их років ХІХ століття; проаналізувати новий етап у розвитку реалізму, визначити його ключові характеристики; ознайомити учнів із основними віхами життя письменника; розвивальна: розвивати вміння висловлювати думки, критично ставитися до прочитаного; виховна: виховувати повагу до історії та літератури.

Обладнання: портрет І.С.Нечуя-Левицького, підручник, хрестоматія.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми та розумових завдань уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів. 1.Розкрити поняття “національного” і “вселюдського”, “літературний процес”. 2. Скласти асоціативне гроно Дійсність, художня література, нація, загальноєвропейський.

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

Виклад (лекція) учителя: Українська література цього періоду знаменована появою нових стильових напрямів і течій. У 70-80-х рр. XIX ст. на зміну романтизмові приходить реалізм і стає панівним стилем кінця ХІХ ст. Реалізм в українській літературі має деякі спільні риси з реалізмом європейських літератур. Це об’єктивне відображення дійсності та оточення героя; обґрунтування дій і вчинків персонажів психологічними й соціальними умовами; правдивість відтворення темних сторін життя, змалювання їх такими, як є, без прикрас, натуралізм (щоправда, натуралізм як стильовий напрям не знайшов істотного поширення у творчості українських письменників). Проте своєрідні властивості української літератури, які відрізняють її розвиток від розвитку більшості літературних європейських народів, також позначилися на характері українського реалізму. Звернення до народних джерел, тривале панування романтичних поглядів зумовили те, що романтизм з його захопленням героїзмом минувшини, поетизацією сильних, прекрасних людей козацької доби й надалі співіснував з реалізмом у творчості тогочасних письменників. Саме цим пояснюється своєрідний, етнографічний характер реалізму в українській літературі другої половини XIX ст.

Виступ учня -“літературознавця”

Доповідь “Розвиток української прози у 70-90-і роки ХІХ ст.” (за заздалегідь підготовленими матеріалами).

Евристична бесіда (за підготовленою вчителем системою запитань)

1. Коли реалізм стає провідним стилем у літературі? На зміну якому стилю він прийшов?

2. Діяльність яких українських письменників стала новим етапом у розвитку літератури ІІ пол. ХІХ ст.?

3. Що таке реалізм?

4. Назвіть стильові течії та напрями літератури 70-90-их років ХІХ ст.

5. Який характер носив реалізм в Україні у ІІ пол. ХІХ ст.? Слово вчителя: одним із найпопулярніших письменників нашого народу був і залишається Іван Семенович Нечуй-Левицький. Сьогодні ми детальніше ознайомимося із його життєвим і творчим шляхом, адже “… він заслужив звання народного письменника”, - як справедливо зауважив О.Гончар. (Учні заздалегідь отримали завдання скласти і написати 12 запитань із відповідями за біографією письменника для вікторини в класі)

Учнівська вікторина “Народний письменник І.С.Нечуй-Левицький” (учні по черзі ставлять один одному запитання та відповідають на них, опрацьовуючи всю біографію автора разом, основні віхи життєпису записують у робочий зошит).

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Літературний диктант

1. Що таке реалізм?

2. Назвіть часові межі українського реалізму.

3. Укажіть справжнє прізвище І.С.Нечуя-Левицького.

4. У якому році була надрукована перша повість письменника? Як вона називалася?

5. Чому письменник обрав собі псевдонім Нечуй?

6. Скільки років письменник віддав праці вчителя? Кожне питання оцінюється у 2 бали.

VI. Система домашнього завдання: Повторити основні віхи життєпису письменника (конспект), прочитати повість “Кайдашева сім’я”.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

VIII. Підсумок та завершення уроку.

2.2 Урок №2. І.С.Нечуй-Левицький. Загальна характеристика творчості та історія написання повісті “Кайдашева сім’я”. Жанрові ознаки твору. Теорія сюжетобудови.

Мета уроку: освітня: дати чітке визначення місця письменника в розвитку української літератури; ознайомити школярів з історією написання повісті “Кайдашева сім’я” та жанровими ознаками, основними поняттями сюжетобудови; розвивальна: розвивати творчу уяву, пам'ять, логічне мислення; виховна: виховувати високі морально-етичні риси простої людини. Обладнання: портрет І.С.Нечуя-Левицького, підручник, хрестоматія.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми та розумових завдань уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Назвіть роки життя І.С.Нечуя-Левицького.

2. Чому свої перші твори він змушений був друкувати за межами царської Росії?

3. Назвіть відомі переклади письменника.

4. Назвіть улюблене місце відпочинку письменника в Києві.

5. Коли письменник помер і де його поховано?

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

Слово вчителя (учні конспектують тезами): Уперше надруковано в журналі “Правда” 1879 року. Того ж року повість вийшла у Львові окремими виданнями. Ще перед тим, як повість почала друкуватися у “Правді”, Нечуй-Левицький став клопотатись про дозвіл на її видання в Росії, але царська цензура ставила всілякі перепони, вказуючи на ряд “предосудительных мест” твору, зокрема в VI розділі, де змальовувалось перебування прочан в київських монастирях, та висуваючи інші претензії. Тільки 1886 року дозвіл на друкування повісті був даний при умові вилучення “в ней автором всех неудобных мест” відзначених цензурою. Внаслідок цього 1887 році вийшло в Києві видання “Кайдашевої сім’ї” з рядом цензурних купюр, авторських переробок та скорочень. Зокрема було перероблено початок і кінець твору. Тексти наступних прижиттєвих публікацій повісті (1894 та 1906 рр.) майже не відрізняються від видання 1887 р. В основу повісті “Кайдашева сім’я” автор поклав життя однієї селянської родини. Прототипом сім’ї Кайдашів стала родина селян Мазурів, відомих своїми бійками та колотнечами, проте в художніх образах Кайдашів проглядає широко узагальнена письменником трагедія життя тогочасного села взагалі.

Бесіда за запитаннями

1. Що таке повість?

2.Назвіть відомі вам ознаки цього жанру?

3. Які ви знаєте жанрові форми повісті?

4. Що таке соціально-побутова повість? (Усі визначення літературознавчих понять учні записують у словник літературознавчих термінів)

Клоуз-тести (відповіді на них також заносяться учнями у словник термінів)

СЮЖЕТ – це… ФАБУЛА – це… КОМПОЗИЦІЯ – це… ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ СЮЖЕТУ:… Практична робота учнів у малих творчих групах. Користуючись словником до теми уроку та повним текстом твору (із ним учні ознайомилися заздалегідь), визначити основні елементи сюжету твору. Таким чином, в учнів має вийти “композиційний трикутник”, побудований на основі першого цілісного прочитання твору:

Експозиція: розмова Карпа та Лавріна про дівчат.

Зав’язка конфлікту: одруження Карпа.

Кульмінація: історія з кухлем, коли через дешевий глечик Мотря виколола свекрусі око.

Розв’язка: сім’я примирилася після того, як груша всохла.

Евристична бесіда за змістом прочитаного (за підготовленою вчителем системою запитань)

1. Визначте характер конфлікту, що лежить в основі твору.

2. Які ще види конфлікту наявні в повісті?

3. Як Карпо та Лаврін обирали собі жінок?

4. Як Маруся Кайдашиха ставилася до невісток?

5. Через що і як саме помер Омелько Кайдаш?

6. Ким була в молодості Маруся Кайдашиха?

7. Де саме виросла груша Кайдашів?

8. Яким є вирішення конфлікту повісті?

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Гра “Упізнай літературного героя”

1. …”був дуже богомольний, ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечірню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити”?

2. …”вважав, що вісь біля воза зламалась тільки тому, що він поїхав по снопи в неділю”?

3. …”наглядала за працею невістки, «наче осавула на панщині, а сама не бралась і за холодну воду”?

4. “Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною”.

5. “Вона була вже немолода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем”.

6. “…молоде довгасте обличчя було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно і ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи — все подихало молодою парубочою красою”.

Кожна правильна відповідь оцінюється у 2 бали.

VI. Система домашнього завдання: Повторити теоретичні поняття, переказувати окремі епізоди повісті “Кайдашева сім’я”.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

VIII. Підсумок та завершення уроку.

2.3 Урок №3. І.С.Нечуй-Левицький. Повість “Кайдашева сім’я”. Робота з текстом.

Мета уроку: освітня: удосконалювати вміння аналізувати та синтезувати факти, вчинки, давати оцінку образам та певним явищам літературного твору; розвивальна: розвивати навички виразного читання окремих епізодів повісті, творчу уяву, мислення, усне зв’язне мовлення учнів; виховна: виховувати любов до слова та історії.

Обладнання: портрет І.С.Нечуя-Левицького, підручник, хрестоматія, текст повісті (у повному обсязі).

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми та розумових завдань уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів (перевірка знання учнями тексту у вигляді літературного диктанту із взаємоперевіркою).

1. У якому році І.С.Нечуй-Левицький написав "Кайдашеву сім'ю"?

2. Назвіть жанровий різновид твору. 3. На березі якої річки розвиваються події повісті?

4. Перед якими святами Лаврін зустрівся з Мелашкою?

5. Як у селі дражнили Кайдашиху після того, як Мотря вибила їй око?

6. Скільки часу прожила Мелашка у хаті свекрухи, як у раю?

7. Село, в якому жила Мелашка.

8. Кому пішла жалітися Кайдашиха на Мотрю й Карпа?

9. Чим Кайдаш заробляв гроші?

10. Куди їхав Лаврін, перш ніж зустрів Мелашку?

11. Прізвище Мелашки до шлюбу.

12. Яку погану звичку мав старий Кайдаш?

(Учні обмінюються зошитами і перевіряють роботи один одного)

Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.

Практична робота з текстом повісті (робота в малих групах – по 5 осіб)

Літературне доміно “Вибудуй сюжет правильно” (Учні, заздалегідь поділені на групи, отримують завдання сконструювати сюжет твору від початку до кінця за окремими подіями)

- Смерть Кайдаша;

- Одруження Лавріна;

- Пригода з Мотриним борщем;

- Сварка між Мотрею та Кайдашихою;

- Народження дитини у Лавріна та Мелашки;

- Повернення Лавріна та Мелашки з Бієвець;

- Одруження Карпа;

- Всихання груші. (Перемагає та група, яка впорається найшвидше та безпомилково)

Переказ ключових епізодів повісті з творчим завданням

1. Сутички Кайдашихи з невістками.

2. Показ набожності баби Палажки.

3. Пригода з Мотриним борщем.

4. Подорож Кайдашихи в с. Бієвці.

5. Епізод боротьби за мотовило.

Творче завдання

- У чому полягає майстерність зображення побутових картин у кожному епізоді?

- Які моральні якості персонажів виявляються в кожному епізоді?

V. Закріплення вивченого матеріалу. Виконання письмової роботи за змістом прочитаного твору (тестові завдання, завдання з відкритою формою відповіді)

Завдання 1-8 мають ОДНУ правильну відповідь.

1. Яке місто стало центром української наукової й культурно-освітньої діяльності в 60 —70-ті роки XIX ст.?

А) Харків;

Б) Київ;

В) Львів;

Г) Чернігів.

2. Яка тема є центральною у творчості Івана Нечуя-Левицького?

А) Тема національно-визвольної боротьби українського народу проти кріпацтва;

Б) тема стихійних повстань простого люду проти засилля панів;

В) тема народної долі, показ краси душі простих людей;

Г) показ життя українського інтелігента XIX століття.

3. Визначте жанр твору І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”:

А) реалістична соціально-психологічна повість;

Б) соціально-психологічний роман;

В) соціально-побутовий роман;

Г) реалістична соціально-побутова сатирично-гумористична повість.

4. І. Нечуй-Левицький зосереджує основну увагу у творі “Кайдашева сім’я” на:

А) нещасливій долі українського народу;

Б) коханні;

В) сім’ї як осередку суспільства;

Г) показі важливих історичних подій.

5. Яка реальна сім’я була прототипом Кайдашевої?

А) Кайдашів;

Б) Балашів;

В) Мазурів;

Г) Довбишів;

Д) Джері.

6. Що в українській культурі стало символом родинних чвар, сварливості (за повістю І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”)?

А) груша;

Б) мотовило;

В) горщики;

Г) полотно.

7. Укажіть, які події твору “Кайдашева сім’я” є основаним композиційним елементом:

А) одруження Карпа та прихід Мотрі до Кайдашевої хати;

Б) знайомство Лавріна та Мелашки;

В) розмова братів про дівчат;

Г) три найбільші сварки-бійки, кожна з яких має свою зав’язку та розв’язку.

8. Укажіть, хто з персонажів “Кайдашевої сім’ї” в кульмінаційний момент промовляє: “По спині лупи її. Виколи дрючком їй друге око!”

А) Карпо;

Б) Лаврін;

В) старий Кайдаш;

Г) Мотря;

Д) Мелашка.

Дайте розгорнуту відповідь на запитання № 9-10:

9. Чи можна вважати, що родина Кайдашів є типовою українською сім’єю? Чому?

10. З якою метою І.С.Нечуй-Левицький писав цей твір?

Примітка: завдання 1-8 оцінюються в 1 бал, завдання 9-10 оцінюються у 2 бали.

Усього – 12 балів.

VI. Система домашнього завдання: Повторити теоретичні поняття, знати елементи композиції та сюжет повісті “Кайдашева сім’я”.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

VIII. Підсумок та завершення уроку.

2.4 Методичне забезпечення цілісного шляху аналізу художнього твору (на прикладі опрацювання повісті “Кайдашева сім’я”)

Вивченню прозових творів письменників-реалістів у 10 класі загальноосвітньої школи присвячено досить багато уваги, але варто було б переглянути та оновити шляхи їх ефективного опрацювання у світлі підготовки старшокласників до проходження зовнішнього незалежного оцінювання. Цілісний шлях аналізу художнього твору допомагає зосередити учнівську увагу на основних подіях сюжету твору, вималювати перед учнями картину авторського задуму та ідеї твору, домогтися розуміння ними суті таких літературознавчих явищ, як художній твір, сюжет, фабула, композиція твору, її складові. Таким чином, запропонована та розроблена нами тема передбачає систему з трьох творчих уроків, під час яких учні 10 класу цілісно опрацьовують один художній твір. Під час проведення першого уроку вчитель здебільшого застосовує репродуктивний метод (засвоєння знань у готовому вигляді і орієнтація на запам’ятовування учнями інформації), а саме дає загальну характеристику розвитку української літератури 70-90-их років ХІХ століття, аналізує разом з учнями новий етап у розвитку реалізму, визначає його ключові характеристики, знайомить учнів із основними віхами життя письменника. Репродуктивний метод навчання реалізується у таких методичних прийомах: - розповідь учителя про розвиток реалізму в українській літературі 70-90-их років ХІХ ст. із конспектуванням учнями; - робота учнів із підручником (аналіз теоретичної статті). Види навчальної діяльності учнів: - запис плану чи конспектування лекції вчителя; - підготовка учнівських доповідей “Розвиток української прози у 70-90-их роках ХІХ ст.” Під час проведення другого та третього уроків доцільно використовувати також і евристичний метод навчання, що реалізується через систему запитань і завдань, які націлюють учнів на те, щоб на основі спостережень, аналізу явищ та фактів зробити самостійні висновки та узагальнення. Евристичний метод доцільно реалізувався у таких методичних прийомах:

- евристична бесіда за запропонованою вчителем системою запитань (за змістом прочитаного);

- самостійна робота учнів із запитаннями та відповідями на матеріалі біографії письменника (літературна вікторина);

- практична робота учнів над аналізом тексту твору (побудова композиційного трикутника, аналіз елементів композиції, побудова лінії сюжету твору за подіями). Види навчальної діяльності учнів:

- робота над текстом твору;

- переказ ключових епізодів твору;

- аналіз епізодів повісті;

- добір цитат для відповідей;

- складання плану для розгорнутої відповіді (завдання 9-10 до уроку №3).

Висновки до розділу 2

У ході дослідження було розроблено три уроки до опрацювання повісті “Кайдашева сім’я” у 10 класі шляхом цілісного аналізу, під час яких доцільно використовувати саме репродуктивний та евристичний методи навчання. У межах цих методів ефективним буде застосування таких методичних прийомів: розповідь учителя, робота учнів з підручником, евристична бесіда, практична робота над аналізом тексту. Види навчальної діяльності при цьому такі: запис плану чи конспектування лекції вчителя, підготовка учнями доповідей для виголошення на уроці, переказ та аналіз епізодів твору, розгорнута відповідь на запитання.

ВИСНОВКИ Проведене дослідження свідчить про те, що, розроблене на основі аналізу стану проблеми, воно, імовірно, позитивно вплине на якість навчальних досягнень учнів 10 класу з української літератури у світлі їх підготовки до проходження зовнішнього незалежного оцінювання, оскільки цілісний шлях аналізу художнього твору передбачає усебічний аналіз тексту твору.

1. Теоретично обґрунтовано наукові підходи до застосування цілісного шляху аналізу художнього твору, що потребує не тільки знання художнього твору, а й відповідної теоретико-літературознавчої підготовки учнів. У середніх класах учитель робить акцент на фабульно-сюжетних особливостях твору з визначенням окремих елементів композиції, а в старших більше уваги надасть композиції твору, його художній структурі (аналіз сюжетобудування повісті). 2.Розроблено систему уроків української літератури у 10 класі до теми “Творчість І.С.Нечуя-Левицького. Повість “Кайдашева сім’я””, основне завдання яких – глибоке текстуальне вивчення твору на основі цілісного шляху його аналізу та формування в учнів творчих здібностей, уяви, самостійного мислення, засвоєння учнями ключових літературних фактів: ознайомлення школярів із історичною епохою та біографією автора, з історією написання повісті та теорією сюжетобудування, жанровими ознаками, основними подіями сюжету та ключовою авторською ідеєю.

3. Розробити методичний інструментарій до уроків, а саме запропоновано використовувати репродуктивний та евристичний методи. У межах цих методів ефективним буде застосування таких методичних прийомів: розповідь учителя, робота з підручником, евристична бесіда, практична робота над аналізом тексту. Види навчальної діяльності при цьому такі: запис плану чи конспектування лекції вчителя, підготовка учнями доповідей для виголошення на уроці, переказ та аналіз епізодів твору. Основним висновком дослідження є досягнення поставленої мети й виконання завдань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. / сост. С.Г. Бочаров; прим. С.С. Аверинцева, С.Г. Бочарова. – М.: Искусство, 1979. – 424 с.

2. Методика викладання української літератури в V-VII класах : (літературне читання) : навч. посіб. / Т. Ф. Бугайко, Ф. Ф. Бугайко, П. К. Волинський ; за ред. П. К. Волинського. - К. : Рад. шк., 1950. - 205 с.

3. Богданова О.І. Методика викладання української літератури в школі. – К.: Освіта, 2010. – 123 с.

4. Гиршман М.М. Литературное произведение: Теория и практика анализа: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1991. – 160 с.

5. Есаулов И.А. Читатель и целостность литературного произведения // Читатель и современный литературный процесс. Грозный: Изд–во ЧИГУ, 1989. – с. 16 – 17.

6. Качурин М.Г. Организация исследовательской деятельности учащихся на уроках литературы. – М.: Просвещение, 1988. – 176 с..

7. Кирилюк З.В. Осмислювати змістовність форми // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2001. – № 9. – С . 5 – 6.

8. Курганов С.Ю. Учебный диалог // Школьные технологии. – 2002. – №1. – С. 218- 223.

9. Методика преподавания литературы: Учебное пособие для студентов пед. Вузов / О. Ю. Богдановой. 2-е изд. – М.: Академия, 2002. – 400 с.

10. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах. – К.: Ленвіт, 2000. – 240 с.

11. Мірошниченко Л.Ф., Ніколенко О.М., Маранцман В.Г. «Слідом за автором», пообразний, проблемно-тематичний шляхи аналізів // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – №6. – 2004.

12. Наукові основи методики літератури: Навчально-методичний посібник / За ред. Н.Й. Волошиної. –М.: Ленвіт, 2002. – 344 с.

13. Ніколенко О.М. Проблеми аналізу художнього твору на уроках зарубіжної літератури // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. 2003. – № 3. – С. 31 -34.

14. Петрова О.М. Аналіз художнього тексту: проблеми та рішення. – Х.: Фоліо, 2005. – 124 с.

15. Слуцька Я.М. Цілісний аналіз художнього текту. – К.: Освіта, 2004. – 98 с.

16. Яусс Г.Р. Естетичний досвід і літературна герменевтика // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.. / За ред.. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 1966. – С. 279 – 307.

АНОТАЦІЯ

                                 

Цілісний шлях аналізу художнього твору, його методичне забезпечення. Методична робота містить конспекти трьох уроків української літератури для 10 класу за темою “Творчість І.С.Нечуя-Левицького. Повість “Кайдашева сім’я”” на основі цілісного шляху аналізу художнього твору, які розроблено з урахуванням змін, здійснених Міністерством освіти і науки України. Також розроблено і представлено до уваги методичний інструментарій до опрацювання теми, а саме методи, методичні прийоми та види навчальної діяльності учнів на уроках. За результатами роботи можуть бути видані методичні рекомендації щодо застосування цілісного шляху аналізу художнього твору на уроках української літератури у 10-11 класах, проведені відкриті уроки, майстер-класи з якісної підготовки до ЗНО. Для вчителів української літератури загальноосвітніх шкіл, керівників методичних об’єднань, студентів філологічних факультетів педагогічних університетів.

Ключові слова: література, аналіз, читач, художній твір.

ANNOTATION for creative test work Kleimyonova O.O. Holistic way to analyze the work of art, its methodical support. Methodical work consists of abstracts of three Ukrainian literature lessons for 10th form in the topic “Works by I.S.Nechoyu-Levitsky. The story "Kaidasheva family" based on a holistic way of analysis of the work of art, which are developed taking into account changes made by the Ministry of Education and Science of Ukraine. Also developed and presented methodical tools for the development of the topic, namely, methods, methodical techniques and types of educational activities of students at the lessons. According to the results of work can be published methodical recommendations on the use of a holistic way of analysis of artistic work in the lessons of Ukrainian literature in the 10-11 classes, held open lessons, master classes on quality training for the Independent External Evaluation. For teachers of Ukrainian literature of comprehensive schools, leaders of methodological associations, students of philological faculties of pedagogical universities.

Key words: literature, analysis, reader, work of art