Творчі роботи учнів

                    Міський конкурс творчих робіт вільного жанру "Присвята рідному місту"

Свириденко Юлія, учениця 9-Б класу,

2019/2020 н.р.

Прогулянка Харковом

Щоразу, коли я гуляю вечірнім Харковом, захоплююся його непідкупною красою: на майдані Конституції під спокійну музику танцюють пари, навкруги гуляють закохані та шумлять галасливі компанії, а за обрій заходить сонце, розфарбовуючи теплими фарбами місто…

Якщо захочете прогулятися центральною вулицею, ваш погляд зупинятимуть численні вітрини магазинів і сучасних будівель. Така вона, наша Сумська, європейська артерія міста.

Неодмінно треба прогулятися і Пушкінською – відкрити для себе ще один Харків: витончені будівлі ніжних кольорів з квітучими балконами несуть у собі спогади про ХІХ століття. Якщо зазирати в арки, можна побачити приклади сучасного мистецтва – графіті. Зазвичай такі малюнки невеликого розміру, але сповнені життєвого сенсу і філософського значення. Ми з подругами можемо годинами роздивлятися їх, ховаючись від метушні великого міста. Дивовижно, але Харків – це місто, в якому минуле і сучасне переплелися назавжди.

Пропоную повернутися на вулицю Сумську. Ось ми біля Харківського академічного театру ім. М.Лисенка – головного театру нашого міста. А навпроти нього – усім відомий символ першої столиці України – Дзеркальний струмінь.

Ось уже останні промені літнього сонечка переливаються у фонтанах, там і тут літають скейтери, дивуючи перехожих своїми нескінченними трюками. І звідусіль чути музику: ось гурт музикантів-початківців грає легендарні хіти “Бітлз”, а веселий натовп із випадкових перехожих хлопцям підспівує та аплодує, далі – самотній саксофоніст старанно виводить свою гармонійну мелодію, а ще подалі – гітарист, б’ючи по струнах, виконує старий, але такий знайомий усім харків’янам хіт групи “Кіно”. Насправді я дуже люблю вуличних музикантів та їхню музику, адже вони доповнюють атмосферу рідного міста особливим колоритом та затишком, створюють власний стиль Харкова. А якщо музику цю поєднати зі світлом вечірніх ліхтарів, гомоном невгамовних дітлахів на майданчиках та яскравими фонтанами, утворюється атмосфера нескінченного щастя і свята, яке завжди з тобою…

Гуляючи центром міста, обов’язково зверніть увагу на величний пам’ятник Кобзарю. У грізному та рішучому погляді Тараса Григоровича Шевченка ніби відбита непроста доля українського народу та славетного Харкова…

А далі – площа Свободи. На свята її прикрашають різноманітні експозиції та виставки, льодові скульптури, а під Новий рік саме тут розміщується головна красуня – святкова ялинка.

Незабаром я закінчуватиму навчання у школі. Прийде час вступати до вишу. Уже сьогодні я мрію бути студенткою одного з кращих університетів України та Східної Європи, хочу бути частинкою великої родини “каразінців”. Не можна не згадати, що Харків – місто студентів. Щороку до нас приїжджають тисячі іноземців, щоб отримувати якісну освіту, а ми повинні пишатися цим.

Звичайно, Харків – це ми: гостинні, привітні, освічені, культурні, закохані та мрійливі, усміхнені й замислені, діти й дорослі, молодь і люди похилого віку. Усі ми складаємо велику родину харків’ян, домівка якої -  наше рідне місто.