Глосарій до курсу "Театр корифеїв"

ГЛОСАРІЙ

до дистанційного курсу з української літератури

 для учнів 10-их класів

за темою “Театр корифеїв”

·       Драматургія — сукупність драматичних творів певного письменника, народу, історичної епохи (українська драматургія, драматургія І. Карпенка-Карого, антична драматургія).

·       Драма.
1. Один з основних родів художньої літератури, який, на відміну від епосу та лірики, розкриває життєві явища та людські характе ри через розмови дійових осіб (діалоги та монологи) і призначений для сценічного втілення.
2. Один із трьох основних жанрів драматургії.
3. Драматичний твір, в основу якого покладено гострий життєвий конфл кт, напружену боротьбу та складні переживання героїв, але розв’язка не має трагічного характеру. За жанрами драми (п’єси) поділяються на побутові, історичні,    психологічні, мелодрами.

·       Комедія — драматичний твір, в якому відображається смішне в житті, висміюються негативні суспільні й побутові явища, риси людей. За жанрами комедії бувають сатиричні, ліричні, водевілі.

·       Трагедія — драматичний твір, в основу якого покладено гострий непримиримий і характерний для певної епохи конфлікт, а незвичайний герой, вступаючи в боротьбу з нездоланними в даній ситуації силами, часто гине.

·        Соціально-сатирична комедія – драматичний твір, в якому  викриваються та висміюються суспільні та людські вади. Розкриває класові суперечності суспільного буття, показує вихід на арену суспільного життя нових типів героїв.

·       Соціально-психологічна драма – драма, яка поєднує художнє відтворення соціальних проблем сучасності та внутрішнього світу персонажів.

·       Трагікомедія – жанр, що поєднує ознаки трагедії та комедії. Це   поєднання реалізується в таких жанрових особливостях:

-        чергування комічних і драматичних епізодів;

-        одночасне комічне й трагічне зображення одних і тих самих явищ;

-        співчуття автора до одного персонажа суперечить співчуттю до іншого.

·       Композиція твору - побудова твору, доцільне поєднання всіх його компонентів у художньо-естетичну цілісність, зумовлену логікою зображеного, представленого читачеві світу, світоглядною позицією, естетичним ідеалом, задумом письменника, каноном, нормами обраного жанру, орієнтацією на адресата.

·       Літературний напрям – це це конкретно-історичне втілення художнього методу, що проявляє себе в ідейно-естетичній спільності групи письменників у певний період часу. Літературний напрям є своєрідним синтезом (поєднанням) художнього методу та індивідуального стилю письменника.

·       Новатор – це той, хто вносить і здійснює нові, прогресивні ідеї, принципи в будь-якій галузі діяльності.